Що робити, якщо дитина не розмовляє

Іноді батькам здається, що їхня дитина відстає в мовленнєвому розвитку. Але невелика затримка не повинна бути приводом для занепокоєння. Затримка розвитку мовлення не обов'язково є симптомом певного розладу. Просто деяким дітям потрібно більше часу, щоб почати говорити, ніж іншим. Запасіться терпінням і підтримуйте дитину.

У деяких випадках можуть виникнути такі проблеми:

• діти, народжені передчасно, можуть почати говорити пізніше. Пам'ятайте, що в передчасно народжених дітей мовленнєві навички зазвичай розвиваються пізніше, ніж у решти, але з часом вони надолужують згаяне;
• захворювання, які дитина переносить в лоні або при народженні, можуть призводити до затримок мовленнєвого розвитку. Інфекції, перенесені матір'ю під час вагітності, захворювання, перенесені дитиною при народженні, побічні наслідки прийому ліків і навіть слабке здоров'я й недостатня вага дитини при народженні – усе це може спричинити затримки мовленнєвого розвитку. При цьому діти повільніше досягають прогресу в розвитку загальних мовленнєвих навичок;
• якщо ви сумніваєтеся в тому, що мовленнєвий розвиток дитини відбувається у нормальному темпі, вам необхідно звернути увагу на низку ознак.

Сигнал небезпеки в мовленнєвому розвитку дитини

У дітей із затримками мовленнєвого розвитку виявляються такі симптоми:

• У 12 місяців дитина не аґукає, не може вимовити «тато» або «мама».
• У 18 місяців дитина віддає перевагу жестам вербальної комунікації, її словниковий запас становить усього 3–4 слова.
• У 24 місяці дитина не може повторювати слова за дорослими, навіть якщо вони повторюють їх декілька разів. Також вона не відповідає на прості запитання.
• У 36 місяців дитина не може називати предмети й імена найближчих родичів, не спілкується з батьками, розмовляє незвичайним тоном, її словниковий запас не розвивається.

Експерти стверджують, що затримки мовленнєвого розвитку мають приблизно 20 % усіх дітей. Здебільшого ці затримки тимчасові, і дитина долає їх, дорослішаючи. Так чи інакше, якщо ви стикнулися із затримкою мовленнєвого розвитку дитини, перш за все повинні зрозуміти, що її викликало.

Причини затримки мовленнєвого розвитку дітей

Розгляньмо фактори, які можуть прямо або побічно заважати мовленнєвому розвитку дітей:

1. Розлади аутистичного спектра. Малюк із таким розладом може мати маленький словниковий запас, труднощі при розумінні багатозначних слів. Дитина з розладом аутистичного спектра не здатна підтримувати розмову. Однак не всі випадки розладів аутистичного спектра призводять до затримок розвитку мовлення, при деяких мовленнєвий розвиток триває нормально.

2. Розлади слуху. Оскільки дитина опановує мову, слухаючи її, будь-які порушення слуху здатні негативно вплинути на мовленнєвий розвиток. Це і вроджені захворювання органів слуху, і травми, які призводять до того, що дитина не може чути мовлення тих, хто навколо неї.

3. Неврологічні розлади. Різні неврологічні проблеми (ДЦП, вроджена розумова відсталість тощо) можуть стати причиною затримок мовленнєвого розвитку. Більшість цих розладів також призводить до порушення здатності чути. При таких розладах, як мовна апраксія, робота мозку не порушена, але виникають збої роботи нейронів, які контролюють рух щелеп.

4. Проблеми з поведінкою. Деякі діти виявляють розлади мовлення тільки в певній обстановці (наприклад, школі). Цей розлад називається вибірковою німотою. Дитина може бути здорова й потребуватиме лише зміцнення впевненості в собі, щоб почати говорити нормально. Такий розлад трапляється досить рідко – приблизно в 1 % дітей.

Якщо ви підозрюєте затримку мовленнєвого розвитку у своєї дитини, вам необхідно негайно звернутися до педіатра.

Як визначити затримку мовленнєвого розвитку в дитини

Якщо в педіатра виникне підозра щодо проблеми розвитку мовлення в дитини, він скерує її на обстеження до фахівця із мовних патологій, який зможе визначити затримку мовленнєвого розвитку. При цьому досліджуються такі параметри мовлення дитини:

• слух. Порушення слуху можуть впливати на розвиток навичок розмовного мовленння. Тому перш за все при підозрі на затримку мовленнєвого розвитку досліджується слух дитини;
• фізичні дефекти. Деформації піднебіння або губи здатні перешкоджати мовленню. Дитину досліджують на предмет фізичних дефектів верхніх дихальних шляхів, які можуть потенційно викликати затримку мовленнєвого розвитку;
• сприйняття мовлення. Досліджується, наскільки дитина може розуміти й інтерпретувати мовлення;
• виразність мовлення. Досліджується, як довго дитина може підтримувати розмову, скільки слів вона знає. Також береться до уваги ясність мовлення дитини;
• використання жестів. Дитина віддає перевагу жестам над словами? Це може бути ознакою того, що в дитини є проблеми з розвитком мовлення. Під час огляду лікарі звертають увагу на цей симптом.

Після огляду лікар визначає діагноз дитини. Якщо в дитини виявиться якесь захворювання, їй призначать відповідне лікування.

Лікування затримки розвитку мовлення в дітей

Для лікування лікарі використовують мовну терапію. Процедури, задіяні в цьому процесі, можуть відрізнятися в кожному окремому випадку. Однак є загальноприйняті процедури, які використовуються при лікуванні затримок мовленнєвого розвитку в дітей:

1. Хірургічне лікування дефектів органів слуху або мовлення. Якщо причиною затримки розвитку мовлення в дитини є фізичні дефекти, використовують хірургічне втручання. Після цього можна переходити до наступних етапів лікування;
2. Розвиток мовленнєвих навичок. Дитину вчать за допомогою музики, пісень, бесід і книг. Спеціаліст проводить із дитиною заняття, спрямовані на те, щоб розвинути в неї мовленнєві навички, відповідні її віку. Розмови з дитиною сприяють тому, що її вимова вдосконалюється;
3. Зміцнення мовного апарату. Для розвитку правильної вимови дитина виконує вправи, спрямовані на зміцнення м'язів нижньої щелепи. Лікар може порекомендувати вправи, які дитина повинна виконувати під час прийому їжі, щоб розвинути правильні рухи щелепи.

Тривалість лікування та процедури залежать від конкретної проблеми розвитку мовлення, яка виявилася в дитини. Батькам також до снаги допомогти дитині дати раду цим проблемам.

Як батьки можуть допомогти дитині впоратися із затримкою розвитку мовлення

Щоб допомогти дитині подолати затримки мовленнєвого розвитку, психологи рекомендують батькам заходи:

• розмовляйте з дитиною. Маленькі діти не розуміють значення слів, але вони чують звуки і реагують на них. Говоріть із дитиною з раннього віку, повторюйте звуки, які вона вимовляє. Це є не безглуздим заняттям, а радше основою для подальшого розвитку мовлення малюка;
• рахуйте й називайте дитині предмети. Наприклад, коли дитина складає вежу з кубиків, рахуйте вголос їх кількість, щоб дитина вас чула. Вказуйте на предмети, називайте їх. Називайте людей, які перебувають з вами в одній кімнаті, на ім'я;
• ставте запитання. Діти розуміють питання, тому запитуйте дитину, що вона хоче. Якщо вона плаче або впадає в істерику, запитайте, що трапилося. Питання мотивують дитину використовувати слова замість жестів, щоб заявляти про свої потреби;
• читайте дитині. Психологи рекомендують читати дитині з раннього віку. Для читання обирайте книги з картинками: показуйте дитині малюнки й називайте, що на них зображено. Коли дитина стає дорослішою, дозвольте їй самій добирати книги для читання;
• співайте дитині дитячі пісеньки. Не варто їх недооцінювати. Ці пісеньки можуть здаватися вам несерйозними, але насправді вони допомагають дитині розвивати мовлення. Співайте дитині пісеньки, читайте дитячі вірші, і незабаром вона почне повторювати за вами. Маленькі діти повторюють за батьками окремі звуки, діти старшого віку намагаються вимовляти цілі слова. У будь-якому випадку це допомагає розвивати мовлення дитини.