Як допомогти дитині правильно говорити

Діти дуже не схожі один на одного не тільки зовнішністю і характером, але й особливостями свого розвитку. Одні вже в однорічному віці старанно повторюють за дорослими слова і по сто разів на день намагаються назвати все, що бачать навколо. Інші тільки після двох років починають намагатися вимовляти щось більш складне, ніж дитячий лепет.

Як би там не було, мовний розвиток дитини починається з того, що малюк копіює батьків, повторює за ними слова, які спочатку складаються в смішні і безглузді комбінації, а потім стають все більш зрозумілими та розбірливими.

 Незалежно від того, в якому віці дитина почала говорити, батькам дуже важливо вчасно переконатися, що її мовний розвиток йде в потрібному напрямку, а якщо це не так, то можливі проблеми краще вирішити в ранньому віці.

Як допомогти дитині правильно говорити

 Наскільки правильно і добре буде розвиватися дитяча мова, багато в чому залежить від батьків. Ні в якому разі не рекомендується перекручувати слова в спілкуванні з малюком і сюсюкати. Спілкуватися з дитиною слід нормальною, правильною, простою і зрозумілою мовою. Адже діти дуже швидко починають копіювати своїх батьків, і зовсім скоро мова дитини буде сповнена тих слів і зворотів, які мама і тато використовують у повсякденному спілкуванні з нею.

 На мовний розвиток дитини великий вплив також має психологічна обстановка в сім'ї. Сприятливо позначається спокійне, доброзичливе спілкування, відсутність криків і скандалів, дотримання режиму дня. Ці умови дозволять уникнути ризику розвитку заїкання і неврозів. Цілком нормально, коли дитина у віці 2-5 років продовжує трохи гаркавити і вимовляти неправильно звуки. Батьки можуть дитині допомогти зробити мову більш правильною за допомогою різних мовних ігор, читання вголос книг, розучування віршів і загадок, та й просто спокійного взаємного спілкування. Але при цьому важливо вчасно зрозуміти, чи є недоліки в дитячій мові природним етапом розвитку або вони є проявленням проблем, що вимагають втручання фахівця-логопеда.

Норми мовного розвитку дітей

 Зазвичай батьки досить швидко починають розуміти мову своїх маленьких дітей, але стороннім людям це практично не вдається. Причина в тому, що дитина часто пропускає або замінює в словах звуки, які не може вимовити, а іноді і зовсім міняє їх місцями. Це цілком нормально і природно, але іноді може служити ознакою проблем, що починаються. Малюки спочатку не можуть вимовити «р» і замінюють його на «л».  Складно їм також освоїти і шиплячі «ж», «ч», «ш», «щ». Приводом для звернення до логопеда повинна послужити активна заміна дитиною «ш» на «с», «р» на «л» і т. д. А ось пропуск складних для вимови приголосних у словах, коли дитина вчиться говорити, - це норма мовного розвитку . Особливе занепокоєння батьків повинна викликати ситуація, коли дитина не тільки замінює одні приголосні на інші, але ще й пропускає в словах голосні звуки, робить великі паузи між складами, говорить занадто повільно або, навпаки, швидко. Замислюватися про те, чи є необхідність звертатися до логопеда, необхідно після двох років. Батьки можуть самостійно провести деякі прості тести, які допоможуть їм прийняти правильне рішення.

 Щоб з'ясувати, наскільки добре дитина знає назви оточуючих предметів, треба вимовляти їх назви та просити дитину принести річ, не використовуючи при цьому вказуючі жести або погляди. Дворічна дитина в нормі вже знає назви практично всіх предметів, які вона бачить і використовує у повсякденному житті.

 Розуміння прикметників можна оцінити, виклавши перед дитиною ряд предметів різних кольорів і розмірів. Спочатку дорослий показує їх дитині і називає властивості, наприклад, «Це великий квадрат, а це маленький квадрат. Це червоний круг, а це синій круг » і т. д. А потім дорослий просить показати предмети з відповідними властивостями, наприклад, «Покажи великий квадрат. Покажи синій круг».

 Щоб з'ясувати розуміння дієслів використовуються картинки з відповідними зображеннями – люди і тварини, що біжать, йдуть, стоять, сидять, лежать... Дорослий спочатку розповідає дитині, що зображено на картинках, а потім просить показати, наприклад, «Покажи, де стоїть хлопчик? Де біжить дівчинка? » і т.д.

 Такі нескладні тести дозволять з'ясувати рівень розуміння дитиною мовлення, яке є основою для нормального мовного розвитку. Якщо батьки бачать, що є певні недоліки у вимові і розумінні дитиною слів, то до фахівця краще звернутися в ранньому віці. Своєчасно не виправлені порушення мови можуть закріпитися і залишитися з людиною на все життя. У дорослому віці логопедична корекція вимагає більш серйозних зусиль і не завжди приводить до бажаного результату.

 Неправильна мова, нечітка вимова звуків, інші мовні порушення згодом будуть заважати навчанню і розвитку. Тому батькам варто прикласти певні зусилля, щоб забезпечити своєчасний і правильний розвиток мови у свого малюка, вчасно відкоригувати відхилення. Від цього багато в чому буде залежати все його подальше життя.

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Перший рік життя

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим у розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє супротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

Другий рік життя.

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети, вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу.  Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П’ятий рік життя

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки [с, з, ц], починають вимовляти шиплячі звуки [ш, ж, ч], але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук [р] в цьому віці діти ще можуть замінювати на [й], [л] або [л'] (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).

Шостий рік життя.

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. У висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки [ш, ж, ч] та сонорні звуки [р, р']. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Пам’ятка для батьків

1.Тільки разом з дитячим садком можна досягти бажаних результатів у вихованні та навчанні дітей. Вчитель - логопед, вихователь – ваші перші порадники і друзі вашої сім’ї.

2. Щоденно цікавтеся  навчальними успіхами дитини ( запитуйте: «Що ти сьогодні нового дізнався?»), радійте успіхам не дратуйтесь через невдачі сина чи  доньки.

3. Регулярно контролюйте навчання дитини та надавайте якщо можете відповідну допомогу. Допомога та контроль не повинні бити муштрою, настирливим моралізуванням виснажуючи дитину. Головне – збуджувати інтерес до навчання. Навчання і виховання дитини повинно проводитися за допомогою ігрових ситуацій.

4. Обов’язково відвідуйте всі заняття та збори для батьків. Якщо не можете, повідомте про це вчителя - логопеда, вихователя особисто.

5. Перевіряючи роботу дитини націлюйте на те  щоб вона уміла довести правильність виконаного завдання,  навести свої  приклади. Частіше запитуйте  - «Чому? Докажи. А чи не можна по іншому?»

 6. Сприяйте тому, щоб дитина брала  участь у всіх заходах, які проводяться в групі, дитячому садку.

7. Намагайтеся вислуховувати розповіді дитини  (про себе, про товаришів, про дитячий садок) до кінця.  Поділитися своїми переживаннями  - природна потреба розвитку.

8. Обов’язково надавайте посильну допомогу дитячому садку (організовуйте: виходи до театру, на екскурсії, проведення ранків, виготовлення наочних посібників, проведення занять з батьками).  Якщо вчитель – логопед, вихователь не дав вам доручення, запропонуйте свою допомогу самі. Ваша допомога дитячому садку  позитивно позначиться, на вашій дитині, допоможе вам оволодіти мистецтвом, виховання.

9. Важливою умовою  оволодіння  мистецтвом виховання є систематичне виконання рекомендацій по педагогічній  самоосвіті та  правильність організації життя дитини в сім’ї.