Слухаємо "Оду до радості" з 9-ї симфонії Л.Бетховена

Завдання програми розділу «Слухання музики» - знайомити дітей із доступними зразками сучасної, класичної , народної музики, розвивати музичну сприйнятливість дітей, емоційно відчувати музику, дати початкові відомості про музику, підводити до запам’ятовування музичних творів, розрізнення їхнього змісту, формувати оцінне ставлення, запам’ятовувати відомості про музику, розрізняти її зміст, характер, засоби музичної виразності, формувати оцінку, смак. Навички сприймання музики формуються внаслідок багаторазового прослуховування.

Для дітей 5-7 років характерні досить розвинена мимовільна увага, вміння зосереджуватися, вловлювати музику детальніше, їхня музична допитливість, інтерес усвідомлені і виявляються в потребі багаторазового спілкування з улюбленим твором. Розвивається також певна спостережливість. Діти спроможні відчути загальний настрій музики і простежити за розвитком художнього образу. Вони відзначають окремі найвиразніші музичні засоби і знаходять своєрідні, самостійні визначення. Діти можуть порівняти окремі явища дійсності із враженням від сприймання музики. Зміст програми включає в себе три основні елементи: ознайомлення з музичними творами, виховання любові до них, запам’ятовування їх, нагромадження музичних вражень; прищеплення навичок слухання музики; формування музичного смаку в процесі нагромадження слухових вражень, перших відомостей про музику.

О́да до ра́дості (нім. "Ode an die Freude") — ода, написана у 1785 році німецьким поетом та істориком Фрідріхом Шиллєром для дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей. На початку 50-х років керівництво ФРН зробило «Оду…» своїм гімном, але у 1952 році старий гімн повернули. У 1972 році Рада Європи утвердила «Оду до радості», покладену на музику Бетховена Гімном Ради Європи, у 1985 році ода стала гімном ЄЕС, а у 1993 — гімном ЄС. Аранжировка була зроблена Гербертом фон Караяном. У 2003 році було вирішено вважати гімном ЄС лише музику, заради рівноправ'я усіх мов. Мелодія була використана у 1974 році при написанні гімна Родезії. З 2005 року — гімн Копа Лібертадорес. З німецької на українську вірш «До радості» переклав Микола Лукаш (1919-1988).