Хочете, щоб дитина любила читати?

Переважна більшість батьків дошкільнят прагнуть, аби їхній малюк ще в дитячому садку навчився читати, вважаючи це вміння чи не одним з найважливіших показників його готовності до школи. При цьому загальний рівень інтересу до книги і читання в суспільстві стрімко знижується.
Дошкільне дитинство – саме той час, коли варто прилучати дитину до книги. Формувати інтерес до процесу читання, вміння і бажання працювати з книгою, виховувати читацьку культуру.
Брак читання дитині прямо впливає на формування структури і функціонування її мозку.
Книги – це найбільш прямий канал «увімкнення» родової пам'яті , тобто передачі культурної спадщини від покоління до покоління.
Неприхильність нинішнього покоління до книги негативно позначається на сучасному, а можливо, й на майбутньому стані культури суспільства. Нерідко самі дорослі, не бажаючи того, відбивають у дитини інтерес до книги. Деякі батьки ставляться до процесу читання настільки «серйозно», що часто ще в ранньому віці (тобто у 1,5 -3роки) стимулюють своїх малюків до механічного заучування алфавіту.
Уміння читати склади, слова з друкованого тексту – це далеко не справжнє (свідоме) читання.
Адже механічно пов’язуючи звук із буквою,що його позначає, діти досить часто не мають уявлення про смисл прочитаного слова чи фрази.
Як же досягти, щоб дитина читала усвідомлено і залюбки?
Інтерес до читання виховується насамперед через розвиток пізнавальної активності дитини. У малюка має бути сформована потреба пізнавати довкілля і себе, шукати відповіді на свої «чому» самостійно і з допомогою дорослого, спілкуватися з людьми, природою, мистецтвом.
Завдання дорослого – допомогти дитині усвідомити, що книжка є одним із засобів пізнання нового, а художнє слово - високим мистецтвом.
На думку багатьох учених, перш ніж дитина почне читати, вона має добре оволодіти мовленням. Малюк має опанувати звукову культуру мовлення: мати розвинені артикуляційний апарат, мовленнєве дихання і слух, уміти чітко і правильно вимовляти звуки рідної мови; розуміти, як звуки складаються у мовленні в слова; «впізнавати» фонеми (основні звуки), ідентифікувати звуки у навколишньому середовищі (голоси тварин, шум транспорту, музики, тощо) У дитини має бути багатий словниковий запас; граматично правильне мовлення (вміння узгоджувати слова в роді, числі, відмінку, будувати різні типи речень); розвинене зв’язне мовлення (здатність запитати і відповісти на поставлене запитання, переказати текст, скласти розповідь) відповідно до вікових можливостей.
Спочатку слід навчити дитину слухати, говорити, сприймати, розуміти мовлення інших, а лише потім читати й писати.