Щоб бути в музиці гнучким, мов пластилін: 18 музично-пластичних вправ

Пластичний рух під музику — одна з улюблених форм музично-творчої діяльності дітей дошкільного віку. Сюжети та образи музично-пластичних ігор конкретизують для дітей зміст музичного твору, допомагають глибше його усвідомити. Рух, який органічно пов’язаний з характером музики, сприяє цілісному її сприйняттю. Дитина відтворює в русі особливості мелодії, ритму, динаміки, структури музичного твору, отже починає відчувати на власному досвіді, а відтак і ліпше розуміти виразність елементів мови музики. Для цього потрібно вчити  дітей володіти своїм тілом, координувати рухи, узгоджувати їх зі змістом музики.

Характер руху дітей в музично-пластичних вправах диктує винятково музика. Діти не повинні рухатися механістично! Запропоновані вправи перевірені на практиці й мають різні завдання: від розвитку відчуття ритму до ознайомлення з тривалостями нот та динамікою; від розвитку відчуття музичної форми до здатності імпровізувати тощо.

Музичний супровід до пластичних вправ варіюю:

·         композиторський твір у виконанні педагога або в аудіозаписі;

·         імпровізація педагога.

Під час добору музичного матеріалу зважають на те, чи мають твори яскраву й виразну образність і характери, враховують їх різноманіття. Щоб швидко навчити дітей відтворювати музичний образ у русі, педагог його показує, тобто бере безпосередню участь у пластичному відтворенні музики.

На початковому етапі важливо, щоб педагог вербально підказував дітям зміст музичних образів. Але з часом потрібно від цього повністю відмовитися. У дітей має розвиватися індивідуальне розуміння змісту музики.

Під час імпровізації діти вчаться орієнтуватися в просторі, швидко реагувати на зміни в завданнях, приймати рішення, вчаться бути уважними одне до одного, поважати простір інших.

1.Вправа «Зелений ліс»

Діти розміщуються по всій залі. Педагог «змальовує» для них образ зеленого лісу з велетенськими дубами, які міцно стоять на землі. Розповідає, що коріння дубів сягає глибоко в землю, а гілля й листя гойдається разом із вітром і торкається хмар.

Певний час діти стоять і прислухаються до своїх відчуттів, серцебиття й дихання, уявляють себе деревами, які описав педагог. Відтак за командою педагога починають рухатися кожен в темпі свого серцебиття. Це триває протягом 1-2 хвилин. Поступово діти починають слухати кроки інших, намагаються рухатися синхронно.

2.Вправа «Кроки-біг-зупинка»

Педагог задає помірний темп для руху, відтворюючи в грі на клавесах рівномірну пульсацію. Пропонує дітям стояти на місці й уважно прислухатися до ритму: відчути його ручками, ніжками, спинками — всім тілом. Відтак просить дітей рухатися в заданому темпі кроком і уважно прислухатися до змін у темпі, намагатися їх відтворити в русі.

Поступово педагог пришвидшує темп, діти переходять на легкий біг. Коли звучить дзвін трикутника — діти мають зупинитися. Так повторюється 3-4 цикли (кроки-біг-зупинка). Педагог щоразу пришвидшує темп.

3.Вправа «Кроки-оплески»

Педагог розповідає дітям завдання для вправи: коли в музиці є рівномірна пульсація восьмими тривалостями (швидкими), треба йти кроком, а коли рух в музиці зміниться половинними тривалостями (довгими), треба зупинитися й плеснути двічі в долоні (у ритмі чверть + чверть). П’єса музичного супроводу має містити тільки запропоновані тривалості.

Наступний етап цієї вправи: половина групи дітей тримають у руках барабани, усі рухаються під музику. На половинних тривалостях діти зупиняються: ті, хто без барабану, знаходять собі пару з барабаном і грають по барабану партнера — відтворюють ритм чверть + чверть.

4.Вправа «Застигни»

Педагог дає завдання дітям: довільно рухатися під музику. Коли він плесне в долоні, діти мають зупинитись і стати в будь-яку зручну позу. Для цього варто максимально використати простір зали та різні ракурси (вперед-назад-вправо-вліво-вгору-вниз). Після того, як діти зупинилися й постояли в обраних позах, музику відновлюють, а отже діти знову починають рухатися. Педагог може «погратися» з ритмом, наприклад плескати в долоні на кожну восьму, четвертну, або половинну тривалості музичного супроводу.

5.Вправа «Трикутник — диригент»

Звучить музика в помірному темпі в розмірі ⁴/₄. Діти кроком рухаються залою та плескають у долоні на 1-шу та 4-ту долі такту музичного супроводу. Коли педагог вдаряє в трикутник (через кожні 3-6 тактів), діти мають зреагувати та змінити тактику своїх сплесків: тепер потрібно плескати на 2-гу та 3-тю долі такту.

6.Вправа «Впіймай музичну долю»

Дітей об’єднують у дві групи. Звучить жвава музика. Перша група — діти з барабанами — рухаються й одночасно грають на 1-шу та 4-ту долі такту. Друга група рухається в темпі музики й плескає в долоні на 2-гу та 3-тю долі такту. Коли педагог грає на трикутнику, групи міняються завданнями — перша грає на 2-гу та 3-тю долі, а друга — на 1-шу та 4-ту долі такту. Можна провести декілька циклів.

7.Вправа «Будь уважним»

Звучить музика середнього темпу, рух шістнадцятими тривалостями — діти рухаються легким бігом (на кожну шістнадцяту — крок). Коли звучить трикутник, а це відбувається кожні 4-6 тактів, діти зупиняються і відтворюють ритм шістнадцятими, плескаючи в долоні. Вправа повторюється декілька циклів.

8.Вправа «Дует із барабаном»

Дітей об’єднують у дві групи, одна з них має барабани. Спочатку діти легко біжать в темпі музики, коли звучить трикутник — стають у пари (діти з барабанами і без). Відтак діти без барабанів відтворюють ритм шістнадцятими по барабану, що мають діти в їхній парі. Вправу повторюють.

9.Вправа «Слухай і рухайся»

Звучить музичний фрагмент у помірному темпі. Він містить такі тривалості: восьмі, четвертні та половинні. Діти мають рухатися залежно від тривалості нот: під час звучання восьмих тривалостей — навшпиньки, четвертних — кроком, половинних — плавно присісти й сидіти протягом звучання усієї тривалості.

10.Вправа «Слухай, рухайся і грай»

Варіант попередньої вправи з барабанами. Восьмі тривалості діти грають легко пальчиками, рухаючись навшпиньки; четвертні — йдуть кроком і грають всією долонею; половинні — потирають (шурхотять) долонею по барабану, плавно присівши.

Відтак формують дві групи дітей — одна з барабанами, інша — без. Рухаються як у попередньому варіанті. Коли звучить трикутник — діти знаходять собі пару й далі рухаються й грають уже в парі. Знову звучить трикутник — рухаються окремо. Вправу повторюють.

11.Вправа «Повітряна кулька»

Звучить музика в помірному темпі. Діти рухаються залою в темпі музики кроком і намагаються водночас ритмічно відбивати повітряну кульку. Коли звучить трикутник, діти змінюють руку для відбивання кульки. Вправу повторюють декілька циклів — правою-лівою рукою. Варіант вправи: педагог «задає» помірний темп на клавесах, діти ритмічно рухаються залою та водночас відбивають кульку (змінюючи руки) і співають «Подоляночку» чи іншу пісню в помірному темпі.

12.Вправа «Стрічка»

Вправа на розвиток відчуття тридольного метра. Використайте для цього стрічку чи шифонову хустинку. Під час руху залою так позначають долі: на 1-шу (сильну) долю такту стрімко змахують стрічкою вгору, на 2-гу та 3-тю долі повільно опускають руку вниз. Рухи виконують з великою амплітудою змаху. Коли звучить трикутник, змінюють ведучу руку. Повторююють декілька циклів.

Варіант вправи: замість змаху — підкидати хустку вгору на 1-шу долю, на 2-гу її швидким рухом впіймати і на 3-тю повільно опускати руку вниз. Звук трикутника — змінити руку.

13.Вправа «Скопіюй свою пару»

Музичний супровід у веселому характері та середньому темпі. Діти весело крокують залою. За звуком трикутника потрібно знайти собі пару й продовжувати рухатися одне за одним. При цьому той, хто іде позаду, намагається відтворити (скопіювати) рух того, хто йде попереду. Знову звучить трикутник — всі рухаються окремо. Повторюють декілька циклів, щоб діти порухалися в різних парах. Дитина, яка стає попереду, має створити цікаву рухову імпровізацію, щоб партнер позаду її повторив.

14.Вправа «Поодинці або в парі»

Діти парами рухаються в темпі музики в одному напрямку, тримаючись руками навхрест. Коли звучить трикутник, пари розвертаються в інший бік — змінюють напрям руху. Можна додати звук барабана. Він сповіщатиме про необхідність рухатися поодинці або знову знайти собі пару.

15.Вправа «Танець частин тіла»

Запропонуйте дітям спочатку під ритмічну веселу музику потанцювати тільки головою чи плечима, грудною кліткою, тазом, руками, ногами тощо. Потім запропонуйте поєднати в танці будь-які дві частини т іла. Наприклад, «танцюють» голова й плечі, руки й ноги тощо. Згодом можна ускладнити завдання, назвавши три частини тіла — й так, доки не об’єднаються всі частини тіла.

Можна виконувати рухи окремими частинами тіла (центрами) залежно від руху різних тривалостей у музиці. Наприклад, коли в музичному супроводі звучать шістнадцяті, то «танцюють» руки, коли четвертні — плечі, половинні — таз тощо.

16.Вправа «Стеж за образом»

Педагог добирає дві різнохарактерні композиції та під час їх звучання одна за одною підказує дітям, як змінюється образ. Наприклад, повільна волохата гусінь перетворюється на легкого швидкого метелика; теплий літній вітерець — на крижаний зимовий вітер тощо. Діти імпровізовано рухаються під музику із заплющеними очима.

17.Вправа «Дзеркало»

Спочатку вправу виконують у парах. Музичний супровід — композиція в спокійному темпі. Одна дитина — ведучий. Він рухається повільно й стримано, щоб партнер зміг чітко відтворити його рухи. Педагог може спрямовувати дітей до зміну ведучого, до зміни напрямку, характеру руху тощо.

Коли працює вся група, педагог змінює умови гри: «Всім повернутися до вікна, дверей, вліво, вправо». Той хто виявиться найспритнішим і виконає умову першим, стає ведучим. З часом діти самі вчаться мінятися ролями за жестами педагога, а потім за мімікою, усмішкою, жестами ведучого. Так вони спілкуються невербальними знаками. Головне завдання, окрім розвитку вміння імпровізувати, — відчути партнера без слів, навчитись уважно й прихильно ставитися одне до одного.

18.Вправа «Відчуй імпульс!»

Вправа допомагає не лише ліпше керувати своїм тілом, а й відчувати одне одного, гармонійно взаємодіяти. Дітей об’єднують у групи. Ведучий торкається різних частин тіла свого партнера, передає ніби імпульс. А той, кого «ведуть», починає рух тією частиною тіла й рухається всім тілом у заданому напрямку доти, доки не отримає наступний імпульс. Інтенсивність руху може залежати від сили торкання чи динаміки розвитку музичного супроводу. Торкатися можна навіть і в певному ритмі (наприклад ритм фраз, тактів, періодів тощо). За допомогою цієї вправи діти вчаться відчувати музичну форму.