В мене мама неспроста
Запалила у печі - будуть з медом калачі.
Прийдуть в гості і дівчатка,
І веселі парубки й звеселяться залюбки,
Покусають Калиту, що висить тут на шнурку.
А в кутку біля печі сторожують рогачі.
Щоб не вкрали Калиту -
Калитинський на посту!
Браво ось іде козак -
Веселитись він мастак.
Пригодяться рогачі, що стояли при печі.
Звідки їдеш, Коцюбинський?
Так питає Калитинський.
Звідки їду? З верха хати, Їду Калиту кусати!
А я буду по губах писати!
От кусає Коцюбинський,
Не пускає Калитинський.
Навкруги усі регочуть -
Розсмішити його хочуть
Якщо він не розсміється -
Шматок ласий достається.
А коли вже зарегоче -
Нічого тоді не схоче:
Калитинський по щоках просметанить тут і там.
Ось таке у нас Андрія -
Це не свято, просто мрія!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар