У мене проблема, на
перший погляд, не дуже серйозна. Моя донька, їй два роки і сім місяців,
тільки-но потрапляє в групу дітей, відразу починає плюватися. З нашої дворової
пісочниці вже всі діти розбігаються, коли ми виходимо на вулицю. Коли я говорю суворо, донька
мовчить і дивиться на мене, а потім робить те саме. От і не знаю, що мені
робити
Швидше за все, плюнула ваша донька
не просто так, а в тій ситуації, коли їй щось не сподобалося: сказав хтось
щось неприємне, іграшку спробував відібрати. А взагалі малюки трирічного віку
(або близько того) із задоволенням починають
плюватися навіть просто так. Для них це вміння — нове відкриття: «От
як я, виявляється, умію. Який я молодець!». І тільки потім плювки використовуються
дітворою як зброя. Тобто дослідження закінчилися, і тепер малюк визначає, як же
реагує мама, та й усі оточуючі, на такі «бойові» дії. Мама по телефону дуже
довго розмовляє? Плюну. Що, не подобається? Отож. Сказали щось неприємне, покарали?
Теж плюну.