Дитяче свято: зміна формату!

Свята в дитячому садочку нерідко нагадують формальні «шоу для батьків», що давно не тішать ані учасників, ані глядачів. Давно на часі змінити підхід – відійти від жорстких сценаріїв, додати інтерактиву та імпровізації. Варіантів і творчих ідей безліч! Дитяче свято має стати…святом!

Дитяче свято – що це для малят? Очікування казки, зустріч із цікавими персонажами, сюрпризи, захопливі ігри і поряд найближчі люди – тато, мама і вихователі. Але що ми спостерігаємо в більшості садочків? Заздалегідь «вимуштрувані» діти, нескінченні репетиції у групі з вихователями і генеральні в музичній залі. Як гадаєте, чи цікаво це малятам?

Для кого ми стараємося? Наша мета – прозвітувати про виконану роботу? Показати батькам шоу? Коли музичний керівник нарешті буде займатися музичним розвитком малюків задля свого та їхнього задоволення, а не «гнати» репертуар від одного свята до іншого, почуваючись «вижатим лимоном»? Варіанти є! Вважаємо, варто шукати інші форми проведення свят.                                                                                                                   

Починати, напевно, треба з батьків, запитавши, чи їм справді цікаво заради чотирьох рядків віршика власної дитини вислуховувати ще тридцять? Чи краще допомогти вихователям створити для малюків справжнє свято, разом веселитися, грати, музикувати, танцювати?                                                                                                                   Отримати задоволення від свята батьки можуть, тільки ставши учасниками святкового дійства, проживши разом з дітьми всі його казкові події, а не сидячи на стільцях у ролі глядачів. Це можуть бути квести, тімбілдінги, віртуальні подорожі, музичні казки, свята-дослідження пізнавального змісту, фести тощо.                                                                        

Змінити традиційний монтаж може музична казка, у якій малюки – і батьки теж! – виступають як актори. Можна провести свято, під час якого вони разом «мандрують» і опиняються в різних ситуаціях, де беруть на себе певні ролі. При цьому варто використовувати тільки елементи костюмів, які легко знімаються і змінюються іншими (вушка, ковпачки, рукавички, різні атрибути). А вивчені вірші можна продекламувати на літературних вечорах, присвячених творчості окремих митців, народній поезії, певній порі року тощо. Причому малюкам буде цікаво не лише самим виступати, а й послухати маму чи тата. Діти разом з батьками можуть озвучити віршики за допомогою музичних інструментів, інсценізувати, розподіливши між собою ролі.

Завчені складні таночки мають поступитися місцем пластичній імпровізації, веселим руханкам, флешмобам, перформансу, вуличним танцям, дитячій дискотеці, що дарують задоволення. Але ці види рухової діяльності передбачають набуття дітьми певного досвіду, тому треба навчити їх відповідних танцювальних рухів, сформувати вміння застосовувати їх у таночках та імпровізаціях. За місяць-півтора діти на музичних заняттях мають засвоїти певний музичний репертуар (пісеньки, хороводи, музичні ігри, нескладні таночки, оркестри), який легко пригадають і відтворять на святі.

Як же можна осучаснити і наблизити до дитини свята, що традиційно відзначаємо в дитсадку?                                                                                                                                       Новий рік. Обов’язково слід урівноважити використання фонограм і живої музики. Наприклад, завірюху можуть створити батьки з місць за допомогою звуконаслідування або скориставшись шурхотунчиками. Таночки ялинок і сніжинок можуть виконати дівчатка разом зі своїми мамами, а сніговиків на святі можна спочатку «зліпити» (одягнути тат у веселій грі), а потім попросити їх «розчистити доріжки» в імпровізованому таночку.                           Весняні свята. Чи не варто зустріти весну із жайворонками та веснянками, а пізніше провести родинне свято (мами, тат, бабусі, дідусі – дорогі для малюків люди, з якими вони разом і поспівають, і пограють, і потанцюють, і помузикують?)  День матері? Теж чудове свято, але перед ним багато вихідних, а попереду в музичних керівників – підготовка до випускних свят. Є над чим поміркувати. Але ламати стереотипи однаково треба!                       Свято випуску. Зазвичай на таких заходах велика увага приділяється шкільній темі, але чи варто це робити? Чи не краще переформатувати свято: прощання з дитячим садочком, а не випуск у школу? Від цього змінюється сама його суть: дитинство з випуском не закінчується, малята просто піднімаються на чергову сходинку. То чому б не провести цей захід як свято прощання з дитячим садочком, де буде багато ігор, руханок, сюрпризів, активної участі батьків, - свято дитинства?